Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* '<br>' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua<br>', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313
Електронний каталог
Миколаївська обласна бібліотечна асоціація
Ресурси бібліотек міста Миколаєва

Фонд Науково-педагогічної бібліотеки- результаты поиска

Головна - e-catalog.mk.ua

база даних містить 307969 бібліографічних записів

База даних

Вид пошуку: СтандартнийРозширений
Область пошуку
Формат відображення документів:
полныйинформационныйкраткий
Поисковый запрос: (<.>S=Джерелознавство -- історія України -- князі<.>)
Общее количество найденных документов : 1
1.
930.2:929.73(477.8)"164"К.Вишневецький(093.4)
В 11


    Вінниченко, Олексій.
    Заповіт руського воєводи князя Костянтина Вишневецького (31 травня 1641 р.): обставини укладення і внутрішня структура [Текст] / О. Вінниченко // Український історичний журнал : Науковий журнал. - 2020. - N 1. - С. 155-171. - Бібліогр. у кінці ст.: 18 назв. . - ISSN 0130-5247
УДК

Рубрики: Джерелознавство--історія України--князі
Кл.слова (ненормированные):
ранньомодерний заповіт -- спадкування -- передсмертні розпорядження
Аннотация: Метою дослідження є введення в науковий обіг та формальний аналіз останнього заповіту руського воєводи Костянтина Вишневецького (помер 1641 р.), представника відомого й заможного волинського князівського роду. Положення цього тестаменту спричинили скликання спеціальної сенаторської наради при королівському дворі, у результаті якої окремі передсмертні розпорядження князя було визнано протиправними. Це стало унікальним випадком у відносинах між українськими маґнатами та монархом Речі Посполитої. Дотепер зміст останньої волі К. Вишневецького був відомий історикам лише в переказі, навіть існували припущення щодо фальсифікації заповіту, що й обумовлює наукову новизну його публікації. Застосування методики дипломатичного аналізу, що полягає в текстуальній деконструкції та виділенні типових для ранньомодерних тестаментів клаузул, дозволяє підтвердити автентичність заповіту К. Вишневецького. Висновки. Форма і внутрішня будова документа типові для тогочасних маґнатських і шляхетських тестаментів, порядок диспозицій можна вважати взірцевим, натомість мотивація укладення князем акта останньої волі дещо відрізнялася від спонук, характерних для тодішніх заповідачів. Хоча К. Вишневецький призначив кошти на порятунок душі та визначив місце поховання свого тіла, загалом тестатор не проявив себе надміру побожною людиною, також не прагнув досконало впорядкувати свої майнові справи чи запобігти можливим конфліктам навколо його спадку. Вочевидь провідною метою фінальної волі старого князя, дещо дезорієнтованого несподіваною смертю останнього сина, стало прагнення забезпечити майбутнє (добробут, майно, освіту, виховання) для внуків й онучок – своїх нащадків по чоловічих лініях. Утілення цього заповідач убачав у призначенні надійних опікунів для малолітніх Вишневецьких із числа кровних і посвоячених родичів, проте саме ця його тестаментова диспозиція, як показали події найближчих місяців, стала нереальною до виконання та навіть призвела до того, що підваженою виявилася правомірність самого заповіту.
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ
Институт медленного и болезненного выяснения самых очевидных вещей