Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* '<br>' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua<br>', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313
Електронний каталог
Миколаївська обласна бібліотечна асоціація
Ресурси бібліотек міста Миколаєва

Фонд Центральної бібліотеки ім.М.Л. Кропивницького- результаты поиска

Головна - e-catalog.mk.ua

база даних містить 508049 бібліографічних записів

База даних

Вид пошуку: СтандартнийРозширений
Область пошуку
в найденном
Формат відображення документів:
полныйинформационныйкраткий
Поисковый запрос: <.>GUID={BE4CBE01-7903-4696-B8E4-DDA1082B80A4}<.>
Общее количество найденных документов : 1
1.
821.161.2
Г 83


    Гридін, С. В.
    Чужий [Текст] : повість / С. В. Гридін. - Київ : Академія, 2019. - 144 с. - (Ім'я). - ISBN 978-966-580-557-1 (в опр.) : 67.50 грн.
ГРНТИ
УДК
ББК 84.4Укр6

Рубрики: Українська література--сучасна,  Література України--сучасна,  Твори про "втрачене покоління",  Твори про війну,  Український інститут книги
Аннотация: Нарешті війна для нього скінчилася. До скону її вистачить. Війна навчила бачити, хто справжній, а хто гниляк. Зробила нещадною пам’ять. Бо як забути хлопців, яким ніколи вже не побачити дому. Микола Гаврилюк не був наївним: життя його жорстоко терло. Не чекав почестей. Ні на що особливе не розраховував, але й гадки не мав, що можна бути такими нетерпимими до всього, що вирізняє чоловіка, який місяцями жив у бліндажі, пив воду з калюж і забув про суху постіль. Запросто накидають йому образливі «аватар», «вбивця», «психічно ненормальний». Драматичною і навіть авантюрною була його дорога додому. А там усе пішло не так. Тяжко було звикати навіть до асфальту під ногами. Щось незбагненне віддалило дружину, забрало взаєморозуміння із синами. Він уже не бажаний на роботі. Нездоланними були мури бюрократії. Усім став чужий, нікому не потрібен. Приречений залишитися наодинці зі своєю війною. «Мені краще було загинути», — карався думкою. І звіром оскалювався на несправедливість. Дуже несподівано його кинуло під осколки людської байдужості — так недоречно й безжально наздогнала його ця війна. І винесла вирок. Усім.
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ
Институт медленного и болезненного выяснения самых очевидных вещей