Електронний каталог

Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* '<br>' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua<br>', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313
Електронний каталог

Миколаївська обласна бібліотечна асоціація

Ресурси бібліотек міста Миколаєва

Фонд Науково-педагогічної бібліотеки- результаты поиска

Головна - e-catalog.mk.ua

База даних

Науково-педагогічної бібліотеки

Центральної бібліотеки ім.М.Л. Кропивницького

Миколаївської обласної бібліотеки для дітей ім. В. Лягіна

Центральної бібліотеки для дітей ім. Ш. Кобера і В. Хоменко

Наукової бібліотеки МНУ ім. В. Сухомлинського

Миколаївської обласної бібліотеки для юнацтва

Вид пошуку:

Стандартний

Розширений

Область пошуку

в найденном

Формат відображення документів:
полный	информационный	краткий

Поисковый запрос: <.>GUID={7D61D8AC-3FE5-47BE-992F-C8189D95108D}<.>

Общее количество найденных документов : 1

Ніколаєва, Т. М.
Добродійність підприємців підросійської України в розвитку комерційної освіти (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.) [Текст] = Благотворительность предпринимателей подроссийской Украины в развитии коммерческого образования (вторая половина ХІХ – начало ХХ ст.) / Т. М. Ніколаєва // Гілея: науковий вісник = Гилея: научный вестник = Gileya: scientifi c herald : Збірник наукових праць. - 2014. - Випуск 84. - С. 35-41. - Бібліогр. у кінці ст. . - ISSN 2076-1554

Кл.слова (ненормированные):
ринкові відносини -- комерційна освіта -- підприємницький прагматизм -- доброчинність -- меценатство
Аннотация: Відсутність чітко продуманої та організованої державної підготовки фахівців середньої ланки в галузі комерційної освіти в пореформеній Російській імперії, а в Україні особливо, досить негативно впливало на економічний поступ і подальший розвиток різних галузей народного господарства. В нових умовах виникає ціла низка складних питань: де знайти сировину, яким вимогам повинен відповідати виготовлений товар, щоб задовольнити споживача, яку кількість товару потрібно виробити, кому, куди і при настанні яких сприятливих умов товар повинен бути доставлений і -проданий, як забезпечити постійний збут і як завоювати ринок? Успіх, головним чином залежить від належної організації комерційної сторони справи: відуміння дешево закупити сировину, вигідно продати товар, тобто від уміння враховувати у своїй діяльності кон’юнктуру ринку і фактори, що впливають на її зміни. Набути такі знання можна лише шляхом налагодження економічної та комерційної освіти. Існуюча мережа освітніх закладів нездатна була задовольнити потреби народного господарства в освічених кадрах, а держава не могла самостійно впоратися з посталою проблемою виділяючи на комерційну освіту надто мізерні кошти. Небайдужа громадськість розвивала просвітницьку ініціативу в різних формах: від клопотань перед урядом та організації нових закладів – до грошових пожертв й інших видів доброчинності. Та найгостріше від інших суспільних груп відчував потребу в грамотних, мислячих і дисциплінованих працівниках підприємницький прошарок, вважаючи, що кваліфікована праця –продуктивніша. Першим таким закладом відкритим у 1862 р. на кошти одеського купецтва та внески комерсантів з інших міст Південної України було Одеське комерційне училище спочатку було 4–річним і надавало виключно комерційну освіту. Крім пожертвувань коштів на утримання училища, одеське купецтво виділяло додаткові кошти на стипендії його учням. Одеське училище залишалося єдиним в Україні навчальним закладом, де готувалися прикажчики, конторники, бухгалтери та різні комерційні агенти. Водночас з кожним роком пореформеної доби все більше вимагалося професійно підготовлених комерсантів. В Харкові в лютому 1888 р., коли на засіданні Купецького товариства було наголошено, що “настав час товариству подумати про заснування в м. Харкові комерційного училища, хоча б невеликих розмірів, – чотирикласного, для дітей купецького стану”. До комерційних училищ в Україні, які повністю утримувалися на кошти підприємців та плату за навчання, належало Перше київське. Рішення про його заснування місцеве Купецьке товариство прийняло 20 листопада 1888 р. По- вний курс навчання в училищі продовжувався сім років. Стрімкий розвиток комерційної освіти на початку ХХ ст. призвів до того, що, наприклад, 1913 р. в Україні комерційних навчальних закладів різних типів нараховувалося вже 92 з 497 в усій Російській імперії. Найбільшою кількістю відповідних закладів виділялися українські міста з розвинутою промисловістю і торгівлею. Так, у Києві їх налічувалося 13, в Одесі – 8, у Харкові – 7, в Катеринославі – 5, в Єлисаветграді – 4. Комерційні училища і торговельні школи конкурували між собою за контингент учнів, пропонували передові програми по їх підготовці, ставши, таким чином, своєрідними центрами комерційної освіти в Україні. Таким чином, забезпечення торгівельної та банківської системи кваліфікованими кадрами на українських землях, що належали Російській імперії, з кожним пореформеним десятиліттям поліпшувалось. Саме завдяки участі у цій справі представницьких об’єднань торгівельно–промислового прошарку, купецьких товариств та біржових комітетів, та їх окремих представників, що позитивно сприяло вирішенню проблеми комерційної освіти та забезпеченню кваліфікованими кадрами як для власних, так і для суспільних потреб.
Отсутствие четко продуманной и организованной государственной подготовки специалистов среднего звена в отрасли коммерческого образования в пореформенной Российской империи, а в Украине особенно, достаточно негативно влияло на экономическое продвижение и дальнейшее развитие разных отраслей народного хозяйства. В новых условиях возникает целый пакет сложных вопросов: где найти сырье, каким требованиям должен отвечать изготовленный товар, чтобы удовлетворить потребителя, какое количество товара нужно произвести, кому, куда и при наступлении каких благоприятных условий товар должен быть доставлен и продан, как обеспечить постоянный сбыт и как завоевать рынок? Успех, главным образом зависел от надлежащей организации коммерческой стороны дела: от умения дешево закупить сырье, выгодно продать товар, то есть – от умения учитывать в своей деятельности конъюнктуру рынка и факторы, которые влияют на ее изменения. Приобрести такие знания можно лишь путем налаживания экономического и коммерческого образования. Существующая сеть учебных заведений неспособна была удовлетворить потребности народного хозяйства в образованных специалистах, а государство не могло самостоятельно справиться с насущной проблемой, выделяя на коммерческое образование незначительные средства. Небезразличная общественность развивала просветительскую инициативу в разных формах: от ходатайств перед правительством и организации новых заведений – к денежным пожертвованиям и другим видам благотворительности. Но наиболее остро, в сравнении с другими общественными группами, испытывала потребность в грамотных, мыслящих и дисциплинированных работниках предпринимательская прослойка, считая, что квалифицированный труд наиболее продуктивный. Первым таким заведением, открытым в 1862 г. на средства одесского купечества и взносы коммерсантов из других городов Южной Украины, было - Одесское коммерческое училище (сначала 4–летним и предоставляло исключительно коммерческое образование). Кроме пожертвований средств на содержание училища, одесское купечество выделяло дополнительные средства на стипендии его ученикам. Одесское училище оставалось единственным в Украине учебным заведением, где готовились приказчики, конторщики, бухгалтера и различные коммерческие агенты. Одновременно, с каждым годом реформирования, все больше требовалось профессионально подготовленных коммерсантов. Так, к примеру, в Харькове в феврале в 1888 г. на заседании Купеческого общества было подчёркнуто то, что “наступило время обществу подумать об основании в г. Харькове коммерческого училища, хотя бы небольших размеров – четырехклассного, для детей купеческого сословия”. К коммерческим училищам Украины, которые полностью содержались на средства предпринимателей, и в том числе включая оплату за учебу, было и Первое киевское. Решение о его строительстве местное Купеческое общество приняло 20 ноября в 1888 г. Полный курс учебы в училище продолжался семь лет. Стремительное развитие коммерческого образования вначале ХХ ст. привело к тому, что, например, в 1913 г. в Украине коммерческих учебных заведений разных типов насчитывалось уже 92 (с 497 во всей Российской империи). Наибольшим количеством соответствующих заведений выделялись украинские города с развитой промышленностью и торговлей. Так, в Киеве их насчитывалось 13, в Одессе – 8, в Харькове – 7, в Екатеринославе – 5, в Елисаветграде – 4. Коммерческие училища и торговые школы конкурировали между собой за контингент учеников, предлагали передовые программы по их подготовке, став таким образом, своеобразными центрами коммерческого образования в Украине Таким образом, обеспечение торговой и банковской системы квалифицированными кадрами на украинских землях, входящих в состав Российской империи, постепенно, с каждым пореформенным десятилетием улучшалось. Именно благодаря участию в этом процессе представительских объединений торгово–промышленной прослойки, купеческих обществ и биржевых комитетов, также их отдельных представителей, что положительно способствовало решению проблемы коммерческого образования и обеспечению квалифицированными специалистами, как для собственных, так и для общественных потребностей.
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ

Институт медленного и болезненного выяснения самых очевидных вещей