Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* '<br>' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua<br>', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313
Електронний каталог
Миколаївська обласна бібліотечна асоціація
Ресурси бібліотек міста Миколаєва

Фонд Науково-педагогічної бібліотеки- результаты поиска

Головна - e-catalog.mk.ua

база даних містить 307969 бібліографічних записів

База даних

Науково-педагогічної бібліотеки
Центральної бібліотеки ім.М.Л. Кропивницького
Миколаївської обласної бібліотеки для дітей ім. В. Лягіна
Центральної бібліотеки для дітей ім. Ш. Кобера і В. Хоменко
Наукової бібліотеки МНУ ім. В. Сухомлинського
Миколаївської обласної бібліотеки для юнацтва
 		Вид пошуку: СтандартнийРозширений
Область пошуку
в найденном
Формат відображення документів:
полныйинформационныйкраткий
Поисковый запрос: <.>GUID={874DDA4E-8677-4C19-AEEB-7A4BC2E4BD0E}<.>
Общее количество найденных документов : 1
1.


    Кульчицький, Станіслав.
    Передумови, перебіг і підсумки "параду суверенітетів" [Текст] / С. Кульчицький // Український історичний журнал : Науковий журнал. - 2018. - N 5. - С. 163-191. - Бібліогр. у кінці ст.: 9 назв. . - ISSN 0130-5247
УДК
94(477)(1988/1990"

Рубрики: Історія України--"перебудова", 1988-1990 рр.
Кл.слова (ненормированные):
революційний марксизм -- радянська система влади -- "перебудова" -- "парад суверенітетів"
Аннотация: «Парадом суверенітетів» іронічно називають процес розпаду СРСР. Як правило, його пов’язують або з вадами проголошеної М. Ґорбачовим політики «перебудови суспільно-політичного устрою й соціально-економічного ладу», або зі злою волею керівників трьох слов’янських республік, які зібралися в Біловезькій пущі та оголосили, що Радянський Союз як геополітична реальність відтепер не існує. Показано, що дії керівників загальносоюзного центру й союзних республік у ситуації системної кризи, котра поглиблювалася, істотно вплинули на процес дезінтеґрації, проте сам він обумовлювався як об’єктивними причинами, що проявилися у другій половині ХХ ст., так і діями партійних керівників попередніх поколінь. Доводиться також констатувати, що політики й суспільствознавці третього радянського покоління погано уявляли собі природу радянської системи влади, форма якої істотно відрізнялася від її суті. У зв’язку з цим обґрунтовується докорінна відмінність революційного марксизму середини ХІХ ст. від ленінізму, який формувався за інших історичних обставин. Аналізується створена В. Леніним унікальна модель тоталітарної влади, яка не мала нічого спільного з марксизмом, але використала марксистську філософію та фразеологію з метою маскування своєї незалежності від народу. Особлива увага приділяється обставинам розробки й затвердження конституційної реформи 1988 р., яка зруйнувала ленінську модель влади та повернула громадянам країни суверенність, здобуту суспільством після повалення самодержавства, але втрачену після більшовицького перевороту осені 1917 р. Усунення партії від виконання державних функцій і запровадження вільних виборів з альтернативними кандидатами перетворило ради на органи демократичної влади, тоді як партія була відкинута на узбіччя політичного життя. Оскільки радянська імперія, включаючи «соціалістичну співдружність», тобто поневолені країни Центрально-Східної Європи, трималася на диктатурі вождів КПРС, ліквідація цієї диктатури неочікувано для ініціаторів політики «перебудови» призвела до суверенізації спочатку зовнішнього пасу імперії, а потім і союзних республік. Встановлюється, що процес переходу влади від компартійних комітетів до обраних на вільних виборах рад народних депутатів був досить тривалим і поєднаним із процесом суверенізації союзних республік. Суверенізація Української РСР простежується шляхом дослідження обставин прийняття двох державотворчих документів – Декларації про державний суверенітет та Акта проголошення незалежності. Особливу увагу приділено відносинам між комуністичною більшістю та опозицією у складі народних депутатів Верховної Ради, а також плинному співвідношенню між ортодоксами й суверен-комуністами у складі комуністичної більшості. Встановлюються обставини, за яких Президія Верховної Ради, що складалася переважно з представників комуністичної більшості, спочатку припинила діяльність КПРС–КПУ на території України, а через кілька днів заборонила КПУ.
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ
Институт медленного и болезненного выяснения самых очевидных вещей