Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* '<br>' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua<br>', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313
Електронний каталог
Миколаївська обласна бібліотечна асоціація
Ресурси бібліотек міста Миколаєва

Фонд Науково-педагогічної бібліотеки- результаты поиска

Головна - e-catalog.mk.ua

база даних містить 307969 бібліографічних записів

База даних

Науково-педагогічної бібліотеки
Центральної бібліотеки ім.М.Л. Кропивницького
Миколаївської обласної бібліотеки для дітей ім. В. Лягіна
Центральної бібліотеки для дітей ім. Ш. Кобера і В. Хоменко
Наукової бібліотеки МНУ ім. В. Сухомлинського
Миколаївської обласної бібліотеки для юнацтва
 		Вид пошуку: СтандартнийРозширений
Область пошуку
в найденном
Формат відображення документів:
полныйинформационныйкраткий
Поисковый запрос: <.>GUID={AB9672AE-F806-436C-BD90-7E9FE65AA991}<.>
Общее количество найденных документов : 1
1.


    Асалды, К. Х.
    Народные и религиозные праздники в Ширванском регионе Азербайджана в конце ХІХ - начале ХХ вв. [Текст] = Народні та релігійні свята в Ширванському регіоні Азербайджану в кінці XIX – початку XX ст. / К. Х. Асалды // Гілея: науковий вісник = Гилея: научный вестник = Gileya: scientifi c herald : Збірник наукових праць. - 2014. - Випуск 80(№ 1). - С. 12-18. - Бібліогр. у кінці ст. . - ISSN 2076-1554

Кл.слова (ненормированные):
Ширван -- праздник -- Новруз -- Курбан -- Оруджлук
Аннотация: Праздник Новруз занимает самобытное место в системе духовных ценностей Азербайджанского народа, с древних времён хранящего преемственность собственных традиций. В Ширванском регионе все с одинаковым нетерпением ждут наступления Новруза – Нового года – и встречают этот праздник в ожидании чудес, новых успехов, счастья, и конечно, в соответствии со своими обычаями и традициями. Будучи праздником весеннего сезона для азербайджанского народа, Новруз, наряду с этим, является ещё и очень богатым культурным наследием. В Ширване этот праздник ежегодно празднуют с 21 по 23 марта. В честь наступления весны проращивают семена – украшение праздничного стола. В каждом доме праздничный стол традиционно украшает и хонча – праздничный поднос, с такими сладостями и выпечкой, как шакяр–бура, пахлава, гогал, фясяли, гатлама. Известно, что празднование в преддверии праздника Новруз четырёх последних вторников уходящего года, традиционно и для Ширванского региона. В Ширване отмечаются все четыре последних вторника уходящего года. В эти вторники, в основном, мальчики подбрасывают вверх факелы (шамал), разжигаются костры. Из исследованных этнографических материалов Шемахинского, Кюрдамирского, Гёкчайского, Исмаиллинского, Агсуинского и Агдашского районов становится ясно, что одним из самых интересных ритуалов праздника Новруз, и четырёх последних вторников года нельзя пройти мимо обряда гадания по подслушанному слову, или, фразе (гулаг фалы). Очень известна и широко распространена в Ширванском регионе, богатая обрядами и ритуалами, церемония “Вясфи – хал”, исполнявшаяся на последних вторниках и в праздник. Связанная с праздником Новруз, праздничная церемония “Данатма”, описанная в энциклопедии праздника Новруз, и некоторые, связанные с ней обряды имели, можно сказать, одинаковое описание во всех районах Ширвана. Церемония опускания в воду кольца (Юзук салма) проводилась не только в Шемахе, но и в Кюрдамире, Гёкчае, Исмаиллах, Агдаше, и прочих уголках региона. Разжигание костров, исполнение различных церемоний, подбрасывание толпами ребятишек мешков и шапок к дверям, для получения праздничного пайка, разыгрывание различных увеселительных и зрелищных народных представлений, и так далее, всё это тесно связано со сферой духовной культуры обще-Азербайджанской этнографии и фольклора. Ещё одним, широко распространённым в народе праздничным обрядом, является церемония Хыдыр Ильяс или Хыдыр Няби. В Ширванском регионе годно в середине зимы, между Большой и Малой Чиля отмечают праздник Хыдыр. Другую часть праздников составляют исламские религиозные праздники. Важное место в системе духовно–культурных ценностей населения Ширванского региона в конце XIX–начале XX века занимали религиозные праздники, и связанные с ними обряды.
Свято Новруз займає самобутнє місце в системі духовних цінностей Азербайджанського народу, з давніх часів зберігає спадкоємність власних традицій. У Ширванському регіоні всі з однаковим нетерпінням чекають настання Новруза– Нового року – і зустрічають це свято в очікуванні чудес, нових успіхів, щастя, і звичайно, у відповідності зі своїми звичаями і традиціями. Будучи святом весняного сезону для азербайджанського народу, Новруз, поряд з цим, є ще й дуже багатою культурною спадщиною. У Ширвані це свято щорічно святкують з 21 по 23 березня. На честь настання весни пророщують насіння прикраса святкового столу. У кожному будинку святковий стіл традиційно прикрашає і хонча– святковий піднос, з такими солодощами та випічкою, як шакяр – бура, пахлава, Гога, фясялі, гатлама. Відомо, що святкування напередодні свята Новруз чотирьох останніх вівторків року що минає, традиційно і для Ширванського регіону. У Ширвані зазначаються всі чотири останні вівторка року що минає. У ці вівторки, в основному, хлопчики підкидають вгору факели (шамал), розпалюються багаття. Із досліджених етнографічних матеріалів Шемахінського, Кюрдамірського, Гекчайського, Ісмаіллінського, Агсуінського і Агдашського районів стає ясно, що одним з найцікавіших ритуалів свята Новруз, і чотирьох останніх вівторків року не можна пройти повз обряду ворожіння по підслуханому слову, або, фразі (гулаг фали). Дуже відома і широко поширена в Ширванському регіоні, багата обрядами та ритуалами, церемонія “Вясфі–хал”, що виконувалася на останніх вівторках і в свято. Пов’язана з святом Новруз, святкова церемонія “Данатма”, описана в енциклопедії свята Новруз, і деякі, пов’язані з нею обряди мали, можна сказати, однаковий опис у всіх районах Ширвана. Церемонія опускання в воду кільця (Юзуксалма) проводилася не тільки в Шемахе, але і в Кюрдамірі, Гекчае, Ісмаїлі, Агдаші, та інших куточках регіону. Розпалювання багать, виконання різних церемоній, підкидання натовпами дітлахів мішків і шапок до дверей, для отримання святкового пайка, розігрування різних розважальних і видовищних народних уявлень, і так далі, все це тісно пов’язано зі сферою духовної культури загально–Азербайджанської етнографії та фольклору. Ще одним, широко поширеним в народі святковим обрядом, є церемонія ХидирІльяс або Хидир Нябі. У Ширванському регіоні щорічно в середині зими, між Великою і Малою Чіля відзначають свято Хидир. Іншу частину свят складають ісламські релігійні свята. Важливе місце в системі духовно–культурних цінностей населення Ширванського регіону в кінці XIX – початку XX століття займали релігійні свята, і пов’язані з ними обряди.
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ
Институт медленного и болезненного выяснения самых очевидных вещей