Електронний каталог

Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* '<br>' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua<br>', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313
Електронний каталог

Миколаївська обласна бібліотечна асоціація

Ресурси бібліотек міста Миколаєва

Фонд Науково-педагогічної бібліотеки- результаты поиска

Головна - e-catalog.mk.ua

База даних

Науково-педагогічної бібліотеки

Центральної бібліотеки ім.М.Л. Кропивницького

Миколаївської обласної бібліотеки для дітей ім. В. Лягіна

Центральної бібліотеки для дітей ім. Ш. Кобера і В. Хоменко

Наукової бібліотеки МНУ ім. В. Сухомлинського

Миколаївської обласної бібліотеки для юнацтва

Вид пошуку:

Стандартний

Розширений

Область пошуку

в найденном

Формат відображення документів:
полный	информационный	краткий

Поисковый запрос: (<.>S=Церква -- православна -- масонство -- Росія, кінець XVIII - ХIХ ст.<.>)

Общее количество найденных документов : 1

Borchuk, S.
History of Relations of Masonry and Russian Orthodox Church in the Late Eighteenth – Early Twentieth Centuries [Текст] / S. Borchuk, Yu. Khytrovska // Український історичний журнал : Науковий журнал. - 2019. - N 4. - С. 118-133 . - ISSN 0130-5247

УДК

94(470+571)"17/19"

Рубрики: Церква--православна--масонство--Росія, кінець XVIII - ХIХ ст.
Аннотация: Методологія дослідження базується на принципах історизму, усебічності та міждисциплінарності. Авторка використовує низку загальнонаукових (аналізу та синтезу, узагальнення) і спеціально-історичних (критичного аналізу джерел, ретроспективний, історико-генетичний, проблемно-хронологічний) методів. Стаття становить собою першу спробу дослідження відносин масонів та Російської православної церкви наприкінці XVIII – на початку XX ст. Лише окремі аспекти теми знайшли відображення в науковій літературі. Автори опрацювали й залучили архівні документи та матеріали, а також наукові розвідки та монографії. Робиться висновок, що з католицькою церквою в масонів відразу склалися непрості стосунки. Конфлікт виник, однак, не на ґрунті масонського «атеїзму», адже масонство вважало релігію важливим елементом ідеологічного впливу на народ, при цьому не надаючи переваги жодному віровченню, стверджуючи, що всі релігії рівні між собою, однаково минущі й недосконалі. Однак, незважаючи на серйозні розбіжності у ідеології, католицька церква та польське масонство наприкінці XVIII – на початку XIX ст. все ж пішли на зближення з політичних міркувань – для виборювання незалежності Речі Посполитої. Конфлікт між масонами і православним кліром не досяг такої гостроти, якої він набув у країнах Західної Європи між католицькою церквою й масонською організацією. Значною мірою це було наслідком толерантнішого ставлення православ’я до інакодумства та цілковитої адміністративної залежності цієї конфесії від держави. Ще за Катерини II і Павла I та, особливо, за часів правління Олександра I високопосадові особи належали до масонської організації. Поблажливе ставлення уряду до «королівського мистецтва» припинилося, коли стало відомо про причетність цієї організації до політичних змов проти самодержавства та до національно-визвольних рухів. Але, незважаючи на вжиті імперськими властями суворі заходи проти масонської організації, ложі продовжували існувати, проте функціонували ще більш утаємничено. Варто зазначити, що якщо масонство у XVIII–XIX ст. й не відігравало провідної ролі у громадсько-політичному житті Російської імперії, у тому числі Правобережної України, то воно істотно впливало на нього. «Королівське мистецтво» вочевидь підготувало суспільство до сприйняття конституційних і республіканських ідей, до скасування кріпосного права й відчутно позначилося на ідеологічному зростанні майбутніх поколінь російської та української інтеліґенції. Політична активність «вільних каменярів» України на початку ХХ ст. була явно вищою, аніж у тодішній Росії. Не випадково саме українські масони висунули ідею полишити містичні практики та цілковито сконцентрувати свої зусилля на політичній боротьбі. Хоча «політичне масонство» знищило самодержавство, проте не змогло здолати свою фракційну роз’єднаність і зрештою поступилося владними повноваженнями більш організованим та політично далекоглядним більшовикам.
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ

Институт медленного и болезненного выяснения самых очевидных вещей