Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* '<br>' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua<br>', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313
Електронний каталог
Миколаївська обласна бібліотечна асоціація
Ресурси бібліотек міста Миколаєва

Фонд Науково-педагогічної бібліотеки- результаты поиска

Головна - e-catalog.mk.ua

база даних містить 307969 бібліографічних записів

База даних

Вид пошуку: СтандартнийРозширений
Область пошуку
Формат відображення документів:
полныйинформационныйкраткий
Поисковый запрос: (<.>K=хата–читальня<.>)
Общее количество найденных документов : 1
1.


    Топчій, О. С.
    Діяльність інтелігенції Чернігівщини у культурно-освітніх інституціях регіону в 1920-х - на поч. 1930-х рр. [Текст] = Деятельность интеллигенции Черниговщины в культурно–образовательных институциях региона в 1920–х – нач. 1930–х гг. / О. С. Топчій // Гілея: науковий вісник = Гилея: научный вестник = Gileya: scientifi c herald : Збірник наукових праць. - 2014. - Випуск 85. - С. 14-18. - Бібліогр. у кінці ст. . - ISSN 2076-1554

Кл.слова (ненормированные):
сільська інтелігенція -- хата–читальня -- селянський будинок -- політосвітня робота -- сільськогосподарські гуртки
Аннотация: Проаналізовано зародження, становлення і розвиток мережі культурно–освітніх інституцій на Чернігівщині в 1920–х – поч.1930–х рр. та практичну діяльність в даних закладах сільської інтелігенції краю. Оскільки поле, на якому могли проявити себе сільські інтелігенти не відзначалося варіативністю, то, в 1920–ті роки фактично єдиним місцем і формою культурно–освітньої практики на селі (крім шкіл) стали сільські будинки і хати–читальні. Вони повинні були замінити українську “Просвіту”, сільські осередки якої були достатньо відомі ще з дореволюційного періоду. Вважаючи ці організації контрреволюційними, більшовики у різний спосіб домоглися їхнього закриття і в місті, і в селі. Селянські будинки повинні були стати єдиним центром політпросвітньої роботи на селі.
Проанализировано зарождение, становление и развитие сети культурно–образовательных институций на Черниговщине в 1920–х – нач.1930–х гг. и практическую деятельность в данных заведениях сельской интеллигенции края. Поскольку поле, на котором могли проявить себя сельские интеллигенты не отмечалось вариативностью, то, в 1920–е годы фактически единственным местом и формой культурно–образовательной практики на селе (кроме школ) стали сельские дома и избы–читальни. Они должны были заменить украинскую “Просвиту”, сельские ячейки которой были достаточно известны еще из дореволюционного периода. Считая эти организации контрреволюционными, большевики в разный способ добились их закрытия и в городе, и в селе. Сельские дома должны были стать единственным центром политпросветительской работы на селе.
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ
Институт медленного и болезненного выяснения самых очевидных вещей