Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* '<br>' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua<br>', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313

Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* '<br>' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua<br>', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313
Електронний каталог
Миколаївська обласна бібліотечна асоціація
Ресурси бібліотек міста Миколаєва

Фонд Науково-педагогічної бібліотеки- результаты поиска

Головна - e-catalog.mk.ua

база даних містить 307969 бібліографічних записів

База даних

Вид пошуку: СтандартнийРозширений
Область пошуку
Формат відображення документів:
полныйинформационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: (<.>K=чеченці<.>)
Общее количество найденных документов : 2
Показаны документы с 1 по 2
1.


    Кушніренко, Володимир.
    До питання природи та особливостей ісламського чинника у соціально–політичній реальності чеченської етнічної спільноти [Текст] = К вопросу о природе и особенностях исламского фактора в социально–политической реальности чеченской этнической общности / В. Кушніренко // Гілея: науковий вісник = Гилея: научный вестник = Gileya: scientifi c herald : Збірник наукових праць. - 2013. - Випуск 75. - С. 565-567. - Бібліогр. у кінці ст. . - ISSN 2076-1554

Кл.слова (ненормированные):
чеченці -- ісламський чинник -- Чеченська республіка -- тейп -- тукхум -- шаріат -- муфтіят -- шаріатська держава -- імамат Шаміля
Аннотация: Досліджується природа та особливості ісламського чинника у суспільно–політичному житті чеченського народу, серед якого традиційна, до–ісламська, етнокультурна складова завжди посідала чільне місце. Аналізуються сучасні та історичні соціально–політичні процеси у чеченській етноспільноті. Використовується комплексний підхід у вивченні релігійних та етнічних цінностей, розглядаються етноконфесійні та соціально–політичні контексти у взаємозв’язку.
Исследуется природа и особенности исламского фактора в общественно–политической жизни чеченского народа, среди которого традиционная, доисламская, этнокультурная составляющая всегда занимала основополагающее место. Анализируются современные и исторические социально–политические процессы в чеченской этнической группе. Используется комплексный подход в изучении религиозных и этнических ценностей, рассматриваются этноконфессиональные и социально–политические контексты проблемы во взаимосвязи.
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ
2.


    Rahimli, R.
    Etno-political situation in the Caukasus in modern times and the historical roots and causes of ethnic conflicts [Текст] = Етнополітична ситуація на Кавказі в наш час та історичні корені і причини етнічних конфліктів / R. Rahimli // Гілея: науковий вісник = Гилея: научный вестник = Gileya: scientifi c herald : Збірник наукових праць. - 2014. - Випуск 83. - С. 164-167. - Бібліогр. у кінці ст. . - ISSN 2076-1554

Кл.слова (ненормированные):
the Caucasus -- Russia -- ethnic territory -- Azerbaijanians -- repression -- deportation -- ahısxa Turks -- Karachay -- Balkar -- Chechen–inqush -- Chechen–akın -- Кавказ -- Росія -- азербайджанці -- репресії -- депортація -- турки–ахиска -- карачаївці -- балкари -- чеченці -- інгуші -- чеченці–акинци
Аннотация: The author has been researching the historical roots and causes of ethno–political situation and ethnic conflicts happened in the Caucasus in modern years. It is informed that actuallity of the problem in the Caucasus at the Russia’s policy considered in the beginning of the XX century. Specifically, the Caucasus problem as an internal policy for Russia appeared after Peter’s “Caspian” compaign in 1722. at the end of XVIII century the Caucasus problem became the main direction of Russia’s external policy and military–foreign interests was increased at Russia’s plans about the Caucasus. Geopolitical point of view, Russia used to the Caucasus as a plasdarm. Russia’s wish to be the most hegemon state was realizable after the appropriating of the Caucasus by the struggle with Otoman Empire, Iran, England, France. After the joining to Russia Empire Caucasus peoples lost their political autonomy. All the territory of Northern Caucasus was divided into Stavropol, Kuban, Ter and Dagistan provinces and established a military board. Ethno–political balance was broken at the firs yeras of Soviet power. The caucasus peoples were the main target of Stalin’s repretons during the 30–40th yeras. Especially ahiskha turks (called Meskhetian) were deported and ethnic killings in the South Caucasus. The azerbaijanis were resettled from their historical territories – Western Azerbaijan (Armenia), but meskhetian were resettled from Georgia then from Uzbekistan mandatory. We should note that azerbaijanis were resettled many times by the Russia Empire, Soviet government and the result of armenian agressors armenians were ressettled Azerbaijan territories in the XIX and XX centuries. After the Gulustan (1813) and Turkmanchay (1828) agreements Russia ressettled the armenians from the Iran and Turkey to Iravan khanate and the Russia established an Armenian province here. At the same time, it is tlaked about the depotation against other peoples by Russia in this paper. The deportation of Meskhetian Turks from 5 districts of Georgea to the the Middle Asia and Gazakhistan in 1944 November 14 at the end of the II World War under the name of providing the border security are researched here. The deportation history of garachays, balkars, chechen–ingush, chechen–akins are characterized in this article and their ethnic cleancing, loss of thier lands in the 40th years of the XX century is mentioned in this article. The author shows that the represenrarives of other nations–russians, ucrainans, avars lacks were resettled in the free lands of the Chechen–Ingushetia in his research. A similar policy took place in Qarachay, Balckar, Kalmyck and other regions of the Northern– Caucasus.
Досліджуються історичні корені і причини які утворили етнічні конфлікти на Кавказі в сучасному періоді. Відзначається, що активізація питання Кавказу в політиці Російської імперії припадає на початок XVII століття. Конкретно Кавказ як важлива проблема зовнішньої політики Росії виникає після Каспійського походу Петра I в 1722 році. Наприкінці XVIII століття проблема Кавказу стає одним з основних напрямів зовнішньої політики Російської імперії, а в її планах по Кавказу стали переважати військово–політичні інтереси. З геополітичної точки зору Росія використовувала Кавказ як плацдарм. Боротьба проти Османської імперії, Ірану, Великобританії, Франції зробило обґрунтування Росії на Кавказі ще більш актуальним у питанні перетворення Росії в країну світового гегемона. Після включення до складу Російської імперії народ Кавказу позбувся своєї політичної автономності. Вся територія Північного Кавказу була поділена між Кубанською, Терською, Дагестанською областями Ставропольської губернії, було створено військове управління. Політика царського уряду штучного збільшення кількості росіян на Кавказі ще більше посилило політичну обстановку. У статті вказується, що етнополітична рівновага на Кавказі стала порушуватися з перших років Радянської влади. Автор у своєму дослідженні показує, що в роки депортації в спорожнілі райони Чечено–Інгушетії були заселені інші народності: росіяни, українці, осетини, авари, даргинці, лакци. Аналогічна політика проводилася і в Карачаєво, Балкарії, Калмикії та інших регіонах Північного Кавказу.
Исследуются исторические корни и причины образовавшихся этнических конфликтов на Кавказе в современном периоде. Отмечается, что активизация вопроса Кавказа в политике Российской империи приходится на начало XVII века. Конкретно Кавказ как важная проблема внешней политики России возникает после Каспийского похода Петра I в 1722 году. В конце XVIII века проблема Кавказа становиться одним из основных направлений внешней политики Российской империи, а в ее планах по Кавказу стали преобладать военно–политические интересы. С геополитической точки зрения Россия использовала Кавказ как плацдарм. Борьба против Османской империи, Ирана, Великобритании, Франции сделало обоснование России на Кавказе еще более актуальным в вопросе превращения России в страну мирового гегемона. После включения в состав Российской империи народ Кавказа лишился своей политической автономности. Вся территория Северного Кавказа была поделена между Кубанской, Терской, Дагестанской областями Ставропольской губернии, было создано военное управление. Политика царского правительства искусственного увеличения количества русских на Кавказе еще больше усугубило политическую обстановку. В статье указывается, что этнополитическое равновесие на Кавказе стало нарушаться с первых лет Советской власти. Автор в своем исследовании показывает, что в годы депортации в опустевшие районы Чечено–Ингушетии были заселены другие народности: русские, украинцы, осетины, авары, даргинцы, лакцы. Аналогичная политика проводилась и в Карачаево, Балкарах, Калмыкии и других регионах Северного Кавказа.
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ
Институт медленного и болезненного выяснения самых очевидных вещей