Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* '<br>' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua<br>', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313

Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* '<br>' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua<br>', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313

Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* '<br>' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua<br>', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313

Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* '<br>' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua<br>', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313

Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* '<br>' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua<br>', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313
Електронний каталог
Миколаївська обласна бібліотечна асоціація
Ресурси бібліотек міста Миколаєва

Фонд Науково-педагогічної бібліотеки- результаты поиска

Головна - e-catalog.mk.ua

база даних містить 307969 бібліографічних записів

База даних

Науково-педагогічної бібліотеки
Центральної бібліотеки ім.М.Л. Кропивницького
Миколаївської обласної бібліотеки для дітей ім. В. Лягіна
Центральної бібліотеки для дітей ім. Ш. Кобера і В. Хоменко
Наукової бібліотеки МНУ ім. В. Сухомлинського
Миколаївської обласної бібліотеки для юнацтва
 		Вид пошуку: СтандартнийРозширений
Область пошуку
Формат відображення документів:
полныйинформационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: (<.>S=Психологія -- свідомість<.>)
Общее количество найденных документов : 5
Показаны документы с 1 по 5
1.
88.3
Р 32

    Ревонсуо, Антти.
    Психология сознания / А. Ревонсуо ; пер. с англ.: З. Замчук, А. Стативка. - СПб. : "Питер", 2013. - 336 с. : ил. - (Мастера психологии). - ISBN 978-5-459-01116-6 : 215.10 р.
ББК 88.3

Рубрики: Психологія свідомості,  Психологія--свідомість
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ
2.


    Деннет, Д.
    Пояснення “магії” свідомості [Текст] / Д. Деннет // Психологія і суспільство : Науково-економічний та соціально-психологічний часопис. - 2018. - N 3/4. - С. 5-12. - Бібліогр. у кінці ст.
УДК
159.922:167.2

Рубрики: Психологія--свідомість
Кл.слова (ненормированные):
реальне магічне -- свідомість -- дежавю
Аннотация: Is the view supported that consciousness is a mysterious phenomenon and cannot succumb, even with much effort, to the standard methods of cognitive science? The lecture, using the analogy of the magician’s praxis, attempts to highlight a strong but little supported intuition that is one of the strongest supporters of this view. The analogy can be highly illuminating, as the following account by Lee Siegel on the reception of her work on magic can illustrate it: “I’m writing a book on magic”, I explain, and I’m asked, “Real magic?” By real magic people mean miracles, thaumaturgical acts, and supernatural powers. “No”, I answer: “Conjuring tricks, not real magic”. Real magic, in other words, refers to the magic that is not real, while the magic that is real, that can actually be done, is not real magic. I suggest that many, e.g., David Chalmers has (unintentionally) perpetrated the same feat of conceptual sleight-of-hand in declaring to the world that he has discovered “The Hard Problem” of consciousness. It is, however, possible that what appears to be the Hard Problem is simply the large bag of tricks that constitute what Chalmers calls the Easy Problems of Consciousness. These all have mundane explanations, requiring no revolutions in physics, no emergent novelties. I cannot prove that there is no Hard Problem, and Chalmers cannot prove that there is. He can appeal to your intuitions, but this is not a sound basis on which to found a science of consciousness. The “magic” (i.e., the supposed unexplainability) of consciousness, like stage magic, defies explanation only so long as we take it at face value. Once we appreciate all the non-mysterious (i.e., explainable) ways in which the brain can create benign “user-illusions”, we can begin to imagine how the brain creates consciousness.
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ
3.


    Фурман, А. В.
    Метатеоретична мозаїка життя свідомості [Текст] / А. В. Фурман // Психологія і суспільство : Науково-економічний та соціально-психологічний часопис. - 2018. - N 3/4. - С. 13-44. - Бібліогр.: с. 44-46
УДК
159.922

Рубрики: Психологія--свідомість
Аннотация: Пропоноване методологічне дослідження присвячене створенню оновленої версії метатеорії свідомості інтелектуальними засобами реконструювання її первинної версії (М.К. Мамардашвілі, О.М. П’ятигорський, М.Ю. Савельєва) у форматі поєднання філософського і науково-гуманітарного вимірів метатеоретизування з допомогою задіяння свідомісних і суто рефлексивних інструментальних ресурсів професійного методологування загалом і циклічно-вчинкового підходу зокрема. Логіка побудови вказаної версії, що втілена цим дослідженням, здійснена у чотири тематично центрованих й концептуально оформлених етапи або вчинкові такти миследіяння.
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ
4.


    Гусельцева, М.
    Свідомість як проблема психології: постнекласична інтерпретація [Текст] / М. Гусельцева // Психологія і суспільство : Науково-економічний та соціально-психологічний часопис. - 2018. - N 3/4. - С. 51-64. - Бібліогр.: с.64
УДК
159.922

Рубрики: Психологія--свідомість
Кл.слова (ненормированные):
некласична раціональність -- постнекласичний ідеал раціональності -- трансдисциплінарність
Аннотация: Зміст парадигми свідомості у психології змінювався разом зі зміною ідеалів раціональності. В класичній психології свідомість була тотожною психіці, її вивчали як відокремлену реальність з допомогою запозиченої з природознавства методології. У некласичної психології проблема свідомості перебувала на периферії психологічних досліджень, а методологічні стратегії, що дозволяють досліджувати суб’єктивну природу свідомості, мали латентний розвиток. Поворот до феномену свідомості стався на постнекласичному етапі розвитку психології. Він сформувався під впливом глобальних соціокультурних трансформацій сучасності, а також на підґрунті досягнень когнітивістики і нейронауки. У світлі постнекласичного ідеалу раціональності виявилася плинна, лабільна, процесно неперервна, надскладна і багатовимірна природа свідомості, а її вивчення вимагало пошуку нових дослідницьких стратегій. На постнекласичному етапі знову актуальною стала проблема розкодування свідомості як суб’єктивної реальності. Однак ця проблема не могла бути вирішена виключно в рамках когнітивних підходів і досягнень нейронауки. Постнекласичне трактування свідомості передбачало трансдисциплінарність (що дозволяє поєднати природничі та соціогуманітарні підходи до феномену свідомості), процесність перебігу і багатовимірність, антропологічний принцип (що вимагає вивчати свідомість безвідривно від людини в цілому), контекстуально (зважати на зміни свідомості в культурно-історичних і соціокультурних контекстах) і суб’єктивність. У сучасній постнекласичній інтерпретації свідомість (як і психіка в цілому) постає як складна самоорганізаційна система, а також як реальність особливого ґатунку – суб’єктивна, динамічна, багатовимірна. Одним із важливих методологічних ресурсів постнекласичного ідеалу раціональності є трансдисциплінарність дослідження феномену свідомості. А це означає, що конструктивну роль у розкритті суб’єктивної природи свідомості і вивченні її культурно-історичної мінливості відіграє гуманітарна методологія, реалізована, зокрема, в лоні принципів, настановлень і нормативів культурно-аналітичного підходу.
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ
5.


    Савченко, О.
    Свідомість і рефлексія у базисі психологічного теоретизування [Текст] / О. Савченко // Психологія і суспільство : Науково-економічний та соціально-психологічний часопис. - 2018. - N 3/4. - С. 67-85. - Бібліогр.: с.85-86
УДК
159.922

Рубрики: Психологія--свідомість
Аннотация: У роботі запропонований базис, утворений двома факторами як оргтехнологічними засобами миследіяльності (парадигмальність та характер центрованості уявлень стосовно психіки), який дозволяє систематизувати, упорядковувати психологічні концепції, розроблені у різних методологічних напрямах психології, співвідносити їх у межах визначених орієнтирів. Локус центрованості розглядається як один з головних факторів, що стимулює трансформацію парадигм через переміну поглядів стосовно причинності психічних явищ. Розглянуті три основні форми раціональності: класична, некласична та постнекласична парадигми, та чотири фокуси центрованості пояснень стосовно причин психічних явищ, а саме: органоцентровані, енвайроцентровані, соціоцентровані та нонцентровані системи. Воднораз на засадах категорійного аналізу співвіднесено зміст понять “свідомість” та “рефлексія” у діалектично зорієнтованій радянській та когнітивній психологіях, тобто в тих підходах, які пройшли шлях трансформації парадигматики від класичної “нормальної” науки, заснованої на природничо-наукових засновках, до постнекласичного типу раціональності (переважання нормативів гуманітарних наук) через проміжну ланку неокласичної парадигми. Здійснений детальний опис класичного етапу розвитку психологічних концепцій та виокремленні дві основні лінії розвитку розуміння свідомості: 1) від результуючого аспекту роботи мозкових структур до якісного атрибута активності суб’єкта (радянська психологія); 2) від ізольованого етапу обробки інформації до засобу регуляції й контролю функціонування різних частин психіки (когнітивна психологія). Формування внутрішнього ментального простору або внутрішнього плану дій є спільним етапом розвитку уявлень про свідомість у цих наукових школах. Найбільші розбіжності двох підходів виявлені у домінуючих настановленнях на аналіз вторинної відображувальної природи свідомості у радянській психології і вторинної регулятивної функції свідомості у когнітивній науці. Крім того, виокремленні розбіжності у розумінні місця та ролі рефлексії в організації та реалізації свідомої діяльності суб’єкта. Для радянської психології характерна наступна трансформація уявлень про рефлексію: “атрибут свідомості – механізм свідомості – чинник розвитку свідомості – ознака внутрішньої активності нарівні зі свідомістю”. Трансформацію моделей рефлексії у межах когнітивного підходу відображає схема: “режим функціонування свідомості – форма активності свідомості – рівень свідомості – метастан контролю свідомості”. Проведений аналіз доводить ефективність застосування базисів як основи методологічно компетентного теоретизування, оскільки вони дозволяють оптимізувати систематизацію великого обсягу інформації за обраними критеріями.
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ
Институт медленного и болезненного выяснения самых очевидных вещей