Warning: Irbis_Format(): @ed_reference: unexpected token THENFI at line 3, column 13, fmt source: '<!>' if p(v951) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' and (&uf('IMAIN,show_ed,')='2' or (&uf('IMAIN,show_ed,')='1' and a(v2225)) ) then /* if v951^T:'Повний текст у форматі PDF' then /* '<br>' /* '<img src="/images/full_text.png">', /* 'Користувачі бібліотеки, можуть отримати повний текст статті відправивши запит на адресу elena@library.mk.ua<br>', /* fi, fi, '<!>' in C:\hosting\e-catalog.mk.ua\commands\srv.inc on line 313
Електронний каталог
Миколаївська обласна бібліотечна асоціація
Ресурси бібліотек міста Миколаєва

Фонд Науково-педагогічної бібліотеки- результаты поиска

Головна - e-catalog.mk.ua

база даних містить 307969 бібліографічних записів

База даних

Науково-педагогічної бібліотеки
Центральної бібліотеки ім.М.Л. Кропивницького
Миколаївської обласної бібліотеки для дітей ім. В. Лягіна
Центральної бібліотеки для дітей ім. Ш. Кобера і В. Хоменко
Наукової бібліотеки МНУ ім. В. Сухомлинського
Миколаївської обласної бібліотеки для юнацтва
 		Вид пошуку: СтандартнийРозширений
Область пошуку
Формат відображення документів:
полныйинформационныйкраткий
Поисковый запрос: (<.>K=світова воля<.>)
Общее количество найденных документов : 1
1.


    Сторіжко, Людмила.
    Гносеологічні пошуки в філософії ірраціоналізму [Текст] / Л. Сторіжко // Гілея: науковий вісник = Гилея: научный вестник = Gileya: scientifi c herald : Збірник наукових праць. - 2013. - Випуск 73(№ 4). - С. 118-120. - Бібліогр. у кінці ст. . - ISSN 2076-1554

Кл.слова (ненормированные):
світова воля -- абсолютний дух -- несвідоме -- свідомість -- інтенціональність -- пізнання -- життєвий світ.
Аннотация: У А. Шопенгауера несвідоме вихідним чином є онтологічним, оскільки «світова воля» – першопричина всього сущого. Ф. Ніцше певною мірою поділяє цю точку зору, але більше уваги наголошує на розгляді несвідомого в його функціонуванні в глибинах людської істоти, а також розглядає існування несвідомого як необхідну умову досконалості і довершеності. У результаті симбіозу філософії А. Шопенгауера і Г. Гегеля з’являється гартманівська концепція несвідомого як первинного «абсолютного духу». Саме у цьому «абсолютному дусі» спостерігається єдність волі та уявлення. У кінцевому підсумку Е.Гартман визначає несвідоме як «трансцендентно-абсолютне». Структуру свідомості Е. Гуссерль подає як поєднання реальних гілетично-ноетичних компонентів та ідеальних ноематичних. А «інтенційність» він розглядає як спрямованість на зовнішній предмет і визначальну рису свідомості. Е.Гуссерль намагається вивести сутність наукового пізнання із структури свідомості, що пізнає. Е.Гуссерль по-новому розв’язує поняття розуму. Якщо раніше структуру «чистої свідомості» виводили на підставі «споглядання сутності свідомості», то тепер на місце цієї абстракції ставлять «життєвий світ» конкретного «Я».
А. Шопенгауэр рассматривает бессознательное в онтологическом аспекте, поскольку мировая воля является первопричиной всего сущого. Ф. Ницше полностью разделяет эту точку зрения, но больше внимания уделяет функционированию бессознательного в глубинах человеческого существа, а также рассматривает существование бессознательного как необходимое условие совершенства. В результате симбиоза философии А. Шопенгауэра и Г. Гегеля появляется концепция бессознательного Э. Гартмана как первичного «абсолютного духа». Именно в этом «абсолютном духе» наблюдается единство воли и представления. В конечном итоге Э. Гартман определяет бессознательное как «трансцендентно-абсолютное». Структуру сознания Э. Гуссерль рассматривает как единство реальних гилетически-ноэтических компонентов и идеально ноэматических. А «интенциональность» он рассматривает как направленность на внешний предмет и определяющую черту сознания. Э. Гуссерль пытается вывести сущность научного познания из структуры познающего сознания. Если раньше структуру «чистого сознания» выводили на основе «созерцания сущности сознания», то сейчас на место этой абстракции ставится «жизненный мир» конкретного «Я».
Знайти подібні документи / URL: посилання на документ
Институт медленного и болезненного выяснения самых очевидных вещей